Ільф без Петрова,

або

Lenson до читача

Якщо у тебе нечесаний хаєр і наколки у всіх місцях; якщо в тебе чесаний хаєр і «пацифік» на шиї; якщо у тебе взагалі немає хаєра чи на його місці гордо височіє ірокез; якщо ти носиш барвистий мішок замість светра чи якщо носиш косуху і могутні гади; якщо слухаєш покійного Курта чи вічно живого Чубая; чи ти безробітний, чи голодний студент, а чи бізнесмен-початківець, син прогресу чи дочка регресу – однаково, якщо вже ти тримаєш в руках цей стосик паперу. Адже ти – читач, і це єдине, що має вагу. А оскільки не щодня тобі до рук потрапляє продукція під грифом « B & L Pakosti Production », моя щира порада – не поспішай використовувати згаданий стосик за призначенням саме як папір.

Хто такі « B & L »? Дуже просто. Це Ве th і Lenson , дві кобіти зі Львова, вельми різні за своєю природою і єдині у своєму творчому покликанні. Їхня « Production » – це втілений в життя плід їхньої багатої уяви. А « Pakosti » – це тому, що, попри янгольський лик, ці кобіти дуже і дуже «пакосні».

Ідея написати цей біографічно-новельно-сатиричний «шедевр» у них взялася звідти, звідки беруться усі геніальні ідеї – від ліхтаря. Просто в один із гарних і надзвичайно нудних зимових вечорів на очі незрівнянній Beth і божевільній мені – до рук потрапила стара друкарська машинка. Низькій уклін цьому антикваріату – з неї усе і почалося. З неї і з Томмі Лі – прототипу одного ударника, нашого доброго знайомого.

Чому на таку неординарну тему (себто, саме про Манускрипт)? Що ж, хто постарається – зможе віднайти тут і банальне, і вічне (кому що до вподоби). А взагалі, роман і його персонажі – реальні, вони живуть (чи жили) у старому місті сплячих левів, грають (чи грали) свою ненав’язливу музику і з задоволенням слухають Леся Подерев’янського (якщо не довелося чути про такого – не біда).

Події роману розгортаються протягом 2000-2001 років, тому актуальність їх – станом на той час, на жаль, чи на щастя. І нехай не засуджують нас суворо скептики – чого не зробиш заради мистецтва!..